«Ілюзії приваблюють нас тим, що позбавляють відчуття болю, і в якості заміни приносять задоволення. За це ми повинні без докору приймати те, що інколи, вступаючи з частиною реальності в протиріччя, ілюзії розбиваються вщент».
З. Фрейд
Небаченої популярності останнім часом набирають соціальні мережі. Більше того, їх вважають одними з найкращих винаходів ХХІ ст., прирівнюючи їхню прогресивну роль до таких глобальних, суспільно-корисних винаходів як телебачення, радіо та інтернет.
Я, як майбутній соціолог із ФСП, маю деякі практичні знання в галузі організації та проведення соціологічних досліджень. Тому взялася на свій страх і ризик провести масове опитування КПІшників на тему їхнього ставлення до найпопулярнішої (за даними як Вікіпедії, так і загальної думки переважної більшості студентів нашого ВНЗ) соціальної мережі – «В Контакте.ru» (або по-новому VK.com). Всі ми знаємо, що просто величезна кількість української молоді (та, звісно, інших вікових категорій) зареєстрована на «ВК», та активно використовує його як універсальний засіб спілкування та обміну даними.
Найбільші показники відвідуваності в Україні мають соціальна мережа «Vkontakte.ru» та пошуковик Google. Охоплення google.com.ua складає 77% інтернет-користувачів; охоплення «Vkontakte.ru» —75% користувачів інтернету.[1]
Оскільки основна маса користувачів – це студенти, які (як пізніше покажуть результати проведеного дослідження), просиджують онлайн більшість власного вільного часу, та в окремих випадках віддають перевагу поспілкуватися з однолітками віртуально, ніж реально (одна знайома сказала, що мала досвід зустріти осіб, які окрім «контакту» вживу не говорять (!) з однокласниками), то дана проблематика є більш ніж актуальною в наш час і тому стала наскрізним каменем цієї статті.
Отже, було проведене невеличке соціологічне дослідження, в результаті якого було опитано 155 осіб, представників 1-5 курсів. Учасникам пропонувалося відповісти на декілька елементарних питань анкети, на основі яких було зроблено дуже цікаві висновки.
99% опитаних дали стверджувальну відповідь на питання, чи користуються вони «ВК». З них 37% сказали, що користуються постійно, протягом уже тривалого часу, а 33% – користуються часто, але не щодня.
Цікаво, але, багато КПІшників (а це 40%) ставляться до «Контакту» негативно (!), а ще 47% займають нейтральну позицію. Тих, хто відмічає позитивну роль і вплив «ВК» – лише десята частина!
Більшість студентів (83%) погоджується з тим фактом, що «Контакт» шкодить фізичному здоров’ю. Виходячи в онлайн, користувачі даної соціальної мережі засиджуються, забувають поїсти чи недосипають, дехто навіть втрачає відчуття часу (який летить незрівнянно швидко). З них 44% це визнають, але при цьому стверджують, що будуть користуватися «ВК» і надалі. Решта опитаних вважають, що користь, яку вони отримують від «ВК» набагато більша за ту шкоду яку він може спричинити.
Що ж у «ВК» такого хорошого, що він користується такою шаленою популярністю?
На поставлене питання, як бачимо з діаграми, отримали результат, що причиною цього є банальна популярність. Тут можна знайти майже всіх своїх знайомих, старих друзів по школі; тих, з ким відпочивав влітку на морі; тих, хто можливо виїхав за межі країни, та не втрачати зв’язку з усіма ними. 28% визнають позитивною якістю «Контакту» те, він є всеосяжним і вийшов за рамки лише «середовища спілкування»; тут можна дізнатися новини України і світу, послухати музику, дізнатися новинки моди, кіно, літератури, отримати інформацію про інтереси та дозвілля друзів. 16% погоджуються з тією точкою зору, що «ВК» охопив всі сфери нашого життя (відпочинок, навчання та ін.). А 5-та частина респондентів гадають, що позитивним є безкоштовність даного сервісу, немає проблеми різних операторів, не мають значення кордони; до того ж це швидко і зручно.
Відомо, що нині мережею «ВКонтакті» активно користується Студентська Рада КПІ, а також сторінки «Stud company» [В]НТУУ КПІ, KPI live, Студмістечка КПІ, Ради факультетів. Годі уже й говорити про те, що більшість Студрад, а також інших організацій (Профком, СПС) поширюють новинки, реклами та афіші через ВК, тому що це доволі зручний спосіб донести до відома студентів потрібну інформацію про студентське життя, про навчальний процес (Дні науки, олімпіади), відпочинок та ін. Отож, 22% студентів відвідують дані сторінки практично постійно; 56% – інколи, тільки заради того, щоб дізнатися чим живе студентство; 18% – мають підписки, але не заходять на них і лише 4% відзначають, що отримують потрібну інформацію з дошок оголошень. Як бачимо з цього, зараз дошки оголошень є і в корпусах, і в гуртожитках, але втратили своє призначення…
74% студентів визнають, що без «ВК» зараз не обійтися, це й новини, й друзі, й купа інших корисних речей. З них 30% сказали, що якби видалили (випадково чи навмисно) свої сторінки, то відновили б їх обов’язково. Інші 15% вважають, що «ВК» не відіграє якось особливої ролі, тому видалену сторінку не відновлювали б. І лише 11% відповіли, що запросто обійшлися б і без «ВК», вони й так рідко ним користуються.
Виявляється, якби ««ВКонтакті» перестав існувати, 48% студентів не засмутилися б, тому, що можна поспілкуватися з потрібним людьми за допомогою телефону, абощо; або за допомогою інших соціальних мереж, таких як Facebook, Twitter, Однокласники, які теж набувають поширення в Україні. Ще 19% не переживали б через це, тому що існують щирі фанати «Контакту», які відновили б його, і дана 5-та частина покладаються на них. Лише 7% сказали, що: «Це жах! Я не зможу без «ВК»!»
Виявилося, 55% КПІшників особисто знають 2-х і більше людей, які на даний момент не зареєстровані «ВКонтакті». Ще 40% знають таких осіб одну, максимум двох. І лише один респондент відповів, що навіть не чув про таких екземплярів і сумнівається в їхньому існуванні. При цьому, на питання: «Якої думки Ви дотримуєтеся стосовно тих осіб, хто не має сторінки в «ВК?» – 4% відзначили, що ті, хто не користується «ВК» роблять неправильно і багато чого втрачають. А 96% опитаних сказали, що так, вони роблять вірно (!), бо «ВК» забирає дуже вже багато дорогоцінного часу, який можна було б використати раціональніше.
Отже, як бачимо, «ВК» забирає багато часу і майже всі з цим згодні. На питання «Скільки годин Ви присвячуєте «Контакту» щодня?» 32% студентів відповіли, що достатньо заглянути туди, переглянути те чи інше, як, непомітно, проходить година-дві, а то й більше, мовляв: «Контакт затягує». 16% просиджують онлайн більше 2-3-х годин, тому, що крім всього необхідного грають в ігри, тощо. Зовсім невеличкою є частка тих, хто заходить в «Контакт» не щодня (16%), та тих, хто сидить не більше години (8%) на день.
У порівнянні з «Контактом» електронна пошта – не актуально (нею користуються лише 30% студентів, а дехто має імейл, але не користується взагалі (8%)). 40% опитаних сказали, що на «ВК» заходять частіше, це дещо зручніший спосіб комунікації ніж імейл чи телефон. Інші 32% відповіли що віддають перевагу все-таки телефону.
Переходимо до головного. Метою проведеного дослідження було виявити залежність (або її відсутність, що менш ймовірно) від соціальної мережі «ВК». Отже, висновок наступний, – наявність залежності було виявлено! 30% опитаних, свідомо і в здоровому глузді визнали себе залежними (мабуть потрібно бити на сполох?). 22% – сказали, що «Ні, це неправда». А 48% – сказали що ні, але визнають «Контакт» корисною практичною необхідністю, і якби не мали доступу до інтернет-мережі відчували б (зазначу, що не всі, а лише 20 із 48-ми відсотків) нав’язливе бажання посидіти «ВКонтакті»…
Варто зазначити, що останнім часом психологи наголошують на появі (а ми вже помітили її явну присутність) емоційної залежності від «Контакту», якщо користуватися сервісом більше години щодня (а більшість наших КПІшників проводять у віртуальному світі дедалі більше часу).
Замість тривалої взаємодії з даним інтернет-ресурсом, краще присвятити свій вільний час живому спілкуванню з сім’єю, друзями та рідними, читанню, спорту, вивченню мов, тощо. І справді, так багато часу ми витрачаємо на що? Добре, якщо на спілкування, але виявляться і це не так вже й корисно. Адже за найновішими даними (отриманими американським вченими у 2012 році), виявилося, що соціальні мережі «обманюють мозок». Співрозмовник не бачить емоцій іншої особи, її міміки та жестів, які впливають на рефлекси нашого мозку, тому така «комунікація» є неначе ілюзія для організму і не дарує того багатства вражень, які забезпечило б «живе» спілкування.
Дорогі студенти, зверніть, будь ласка, на це увагу, не проміняйте реальних друзів на віртуальний світ!