Куди вписатись першокурснику

Нікуди! Серйозно, нікуди. Якщо на початку семестру ти не піддався на агітацію жодної профспілки, то не поспішай знаходити собі головний біль. Перший рік непогано б присвятити навчанню, щоб втриматись на стипендії і не знайти собі зайвих проблем з атестаціями чи відрахуванням. Паралельно з цим спостерігати, чим живе КПІ, які організації тут існують, які заходи проходять, які люди популярні в інтернетах та IRL. Також у тебе буде достатньо часу, щоб займатись своїми хоббі або просто вивчати Поляну. А для іншого ще будуть старші курси.

Якщо ж ці слова тебе не демотивували, то співчуваю. Ваш діагноз — активіст! І, швидше за все, хвороба може бути хронічною, якщо ще в школі ти був старостою класу, відвідував гуртки чи організовував дискотеки. Отже, тобі терміново потрібно призначити курс лікування в студентському самоврядуванні.

Студентська рада НТУУ «КПІ» — головний орган студентського самоврядування. Формально представляє інтереси всіх студентів Політеху. По факту переважно займається організацією дозвілля. Найбільш відомими проектами студради є щорічні конкурси краси «Королева КПІ» та «Містер КПІ». В структурі є багато відділів (інформ, PR, дизайн, захист прав, культ-мас, спорт), тому місця знайдуться всім. Кожної осені проходять вибори нового голови, теоретично і ти можеш ним стати. Із негативу: студрада часто піддається критиці, типу «Вам гроші платять, а що ви для мене зробили?» Насправді ніхто там за зарплату не працює, але в кращі часи кілька років тому активістам могли нараховувати премії додатково до стипендії за участь в житті університету. Наскільки відомо автору, зараз ситуація гірша і плюшок немає. Восени відділи проводять набори новачків. Беруть всіх, але в цьому є і негативний момент: буває так, що юних активістів набирається така кількість, що всіх просто немає чим зайняти.

— А я у відділі захисту прав студради!

— І чим ти там займаєшся?

— Ну, поки нічим…

Тим не менш тобі тут будуть раді. Заходь у 165 аудиторію корпусу №1.

Студрада факультету — щось на зразок області в складі країни — входить в структуру студради КПІ, але і сама собі раду дати може. По факту діяльність аналогічна, тільки на факультетському рівні. Якщо ти староста групи, то вже належиш до студради, щотижня відвідуєш старостати, де дізнаєшся актуальну інформацію від старости факультету і маєш переказати її одногрупникам.

Студентська рада студмістечка — багато в чому схожа на студраду КПІшну, але з акцентом на гуртожитки і студентів, що в них проживають. Для киян ця організація майже не актуальна, а от якщо ти живеш в студмістечку і умови проживання тебе не задовольняють, саме час зібрати всі свої ідеї й пропозиції та приєднатись до команди для боротьби за комфорт і чистоту. Активісти СРСки контактують з адміністрацією студмістечка з метою вирішення побутових проблем і так само займаються організацією дозвілля. Раніше навіть мали свій бюджет, який складався з одноразових, але щорічних добровільно-примусових внесків у розмірі 50 грн при поселенні в гуртожиток. Цю практику вже 2 роки як відмінили.

Не забувай, що студмістечко — це не тільки гуртожитки, а й парки, спортивні об’єкти і, звичайно ж, Поляна. Тому якщо хочеш зберегти все це або зробити краще, то вирушай знайомитись з активістами за адресою вул. Борщагівська, 144 (гуртожиток №20, вхід з вул. Виборзької).

Студрада гуртожитку — структурна одиниця СРС (аналогічно студраді факультету). Зі старостою гуртожитку та його помічниками краще дружити, оскільки вони присутні на різного роду комісіях, де приймають рішення про виселення порушників. Тому краще мати хорошу репутацію в очах цих людей: у випадку різного роду зальотів ти можеш обійтись лише годинами відпрацювання замість пошуку квартири. Також контролюють відпрацювання годин на благо гуртожитку, проводять свята, прикрашають хол на Новий рік. Ти, наприклад, можеш стати старостою свого поверху і давати по шиї тим, хто влаштовує срач на кухні й в коридорі, хто гучними п’янками вночі заважає спати й ботанити іншим мешканцям.

Наукове товариство студентів та аспірантів — громадська організація, яка має за мету зробити з тебе генія і допомогти зрозуміти, що наука — не нудне ботанство, а цікава, корисна і крута штука. В НТСА ти можеш прокачати свій рівень знань, так і долучитись до організації наукових проектів. Найвідомішим та найбільш успішним  з них є Літня школа AACIMP, участь в якій беруть студенти й аспіранти багатьох країн світу. Як мінімум банер Summer School на сьомому корпусі ти мав бачити. Співпрацюють з великими комерційними корпораціями та іноземними навчальними закладами. Офіс всіх розумників і розумниць знаходиться в чотирнадцятій кімнаті чотирнадцятого корпусу.

Радіо КПІ — голос найкращого вишу! Ще й звучить гордо. Формально це проект, створений з подачі Департаменту навчально-виховної роботи і під керівництвом студентів. Фізично це онлайн-радіо, доступне для прослуховування в інтернеті, та мережа гучномовців, яка покриває вул. Політехнічну, Площу знань та арт-простір «Вежа». Радіо КПІ — це не тільки музика на перервах. Першочерговим завданням є інформувати студентів та робочий колектив про актуальні для університету події та заходи. Також до функцій відносяться виховна (тобто у тебе буде менше часу на пиво і доту, поки тренуватимеш свій голос, писатимеш текст подкасту чи домовлятимешся з відомим музикантом про ефір) та розважальна. КПІшне радіо залюбки підтримує молодих виконавців і гурти Політеху — така музика одразу потрапляє в ротацію. Найбільше тут люблять тих, хто приходить з уже готовою концепцією програми, навіть якщо голос поганий. А ще шукають дизайнера, який намалює новий сайт та постери до програм. Радіорубка знаходиться в Центрі культури та мистецтв на третьому поверсі, а не в корпусі РТФ, як багато хто вважає.

KPI TV — незалежне студентське телебачення. Виникло як проект Олексія Шуміленко та Ольги Трутень і вже давно перетворилось на велику самостійну організацію. Це не ефірний телеканал, як можна подумати з назви, а команда операторів, репортерів та режисерів монтажу, які ставлять собі завданням показати, чим живе університет. Якщо Радіо КПІ я назвав голосом кращого вишу, то KPI TV — це його очі. Вони роблять репортажі, прямі трансляції заходів та просто красиві відео. Влітку катаються по фестивалях і за кулісами беруть інтерв’ю. Найбільш успішна рубрика за останній час — щотижневий новинний відеоблог «KPI Today» з ведучою Аліною Андреєвою aka Няш-мяш. На жаль, проект не фінансується адміністрацією, тому навіть якщо ти нічого не вмієш і боїшся бути в кадрі, але маєш відеотехніку, мікрофон, світло чи потужний комп’ютер, то тут тебе зустрінуть теплими обіймами. Живе наше телебачення в Центрі консолідації студентів (екс-Інтонація) по вул. Борщагівській, 144А.

Студентська соціальна служба — мабуть, найгуманніша організація в КПІ. Діяльність спрямована на допомогу студентам з їх психічними проблемами, проблемами зі здоров’ям, соціальний захист. А ще у них завжди повно безкоштовних презервативів. Волонтери соцслужби проводять заходи з метою боротьби зі ВІЛ/СНІДом, гепатитами, акції по здачі крові, тренінги та консультації з психологами і юристами. Можеш сміливо звертатись до них у випадку будь-яких проблем, або ж приєднуйся в якості волонтера і допомагай іншим. Розташована ССС КПІ по вул. Борщагівська, 144 (гуртожиток №20, вхід біля Шерлок Пабу).

Газети

Окрім дорослого і старомодного Київського політехніка свого часу в університеті були десятки студентських видань. Кожен факультет намагався щомісяця випускати свою газету, до того ж у друкованому вигляді. Часи змінюються і всі поступово переходять в інтернет, або припиняють свою діяльність. Зараз найбільш живими є SLOG, Placebo та звичайно ж ваш улюблений КПІшник. SLOG був заснований хлопцями і дівчатами з ФСП, корені PLCB ростуть з ФБМІ, але толкових людей редакція прийме до себе, не дивлячись на факультет. КПІшник був створений як газета СРС, але ніколи не орієнтувався лише на життя студмістечка. Найцінніші люди для нас — автори текстів, майстри слова, яких ти будеш читати від заголовка до останньої крапки. Але сучасні видання потребують не лише журналістів. Якщо у тебе є навички верстальника, дизайнера, веб-майстра, фотографа або ти вмієш гуглити краще за інших, то будеш корисним нашій редакції чи будь-якій іншій. Пиши нам.

Спорт

Для спортсменів все набагато простіше. Якщо ти ще в школі серйозно займався улюбленою дисципліною, то з першого курсу неодмінно продовжиш тренуватись далі в КПІ, записавшись на відповідну секцію. На щастя, у нас їх багато. Ті, хто в школі ходив лише на фізкультуру і то без спортформи, можуть задовольнитися парами ФП, або після пар тренуватись у великому спорткомплексі (корпус №24), спортивних кімнатах свого гуртожитку, та на Малому спортивному ядрі. В здоровому тілі здоровий КПІшник!

Окрім популярних футболу, баскетболу, легкої чи важкої атлетики, в КПІ є ще й басейн. Всім норм, але хлопцям і дівчатам з «Атлантиди» його глибини не вистачає. Спортивно-технічний клуб підводного плавання «Атлантида» не тільки безкоштовно навчає дайверів, але й займається волонтерською роботою по очистці дна водойм. Роблять лише добро, коротше. Якщо хочеш дати п’ять Нептуну, то приходь у корпус №24 (спорткомплекс КПІ), ауд. 104.

Музика і танці

Тобі дорога в Центр культури та мистецтв (будинок культури). Там є уроки вокалу і хор, народні, класичні та сучасні танцювальні команди, театральні гуртки. Приходь на чорний вхід ЦКМ, на вахті роздивляйся контактну інформацію і там вже тебе направлять, куди схочеш. Також в КПІ є хорова капела. Свої репетиції вони проводять після пар у Великій хімічній аудиторії корпусу №4. Танцюють не тільки в будинку культури. Наприклад, дівчата з BEYOND dance project проводять тренування для початківців в танцювальних залах гуртожитків. З кожним роком з’являється все більше музичних гуртів, які час від часу шукають то барабанщика, то клавішника… Може саме ти їм потрібен?

КВН

У цьому «виді спорту» КПІ має славну історію, яка налічує вже десятки років і десятки виграних кубків в культовому місці з простою назвою «Каптерка». Якщо хочеш робити людям смішно, то не слухай нікого і збирай свою факультетську команду. Або звертайся в Лігу КВН КПІ. Там знають, що робити з такими, як ти.

Правоохоронні органи

Якщо ти все дитинство хотів бути міліціонером, але батьки змусили поступити на інженера, то частково можеш підробляти місцевим копом. Ну як копом, в КПІ працює міліція, служба безпеки та добровільна народна дружина. В міліцію працювати простого смертного студента не візьмуть, а от в СБ чи ДНД потрапити можеш. Із плюсів: вдячність мирних жителів за безпеку від мафії та й грошей трохи заплатять. Із мінусів: образи одногрупників та знайомих, яких ти спіймаєш на гарячому. Штаб правоохоронців знаходиться між корпусами №11 та №12, саме туди і звертайся за детальною інформацією.

Навмисне не розповідаємо детально про КПІшні профспілки, оскільки з їх діяльністю в останні роки пов’язані скандали, і щоб зважити всі плюси й мінуси потрібна окрема велика стаття. Просто знай, що вони є: Первинна профспілкова організація студентів та Самоврядна профспілка студентів.

Як би його не критикували, а самоврядування в КПІ розвинене більше, ніж в інших вишах (не те, що в унилій Шеві :D ). Участь в студентських організаціях дасть тобі багато практичних навичок, як-то робота в команді, ділове спілкування з людьми, а також знайомства. Твої 6 років навряд чи будуть такими веселими й незабутніми, якщо жити лише одними парами. Постарайся відчути студентське життя по максимуму! Насправді, цього тексту не вистачило, щоб згадати про всі студорганізації університету. Тож напишіть в коментарі, кого тут ще не вистачає. Якщо ви представник когось із них і вербуєте собі молодь, залишайте контактну інформацію.

 

Наостанок найголовніша теза цього великого тексту: щоб робити КПІ кращим, тобі не потрібна жодна організація. Багато кльових речей і проектів були зроблені простими студентами, які не приписані до жодної з вище перелічених. Наприклад, Паша Поцелуєв просто почав робити свої відео і переозвучувати англомовні, а Саша Біленко за півроку виріс з напівгумористичного учасника КПІшних виборів в найбільш публічного активіста, який разом з командою Єдиної Поляни піднімає проблеми КПІ й шукає їх вирішення.

comments powered by HyperComments

Ігор Іванов